ZAlex - Тепло кохання

День догора́є, як свіча́,
І вечір зе́млю накриває.
Коха́ння келих п’єм до дна,
А за вікно́м зима́ кружля́є.
З тобо́ю зупини́вся час,
Коро́ткі дні та до́вгі но́чі.
Вого́нь коха́ння не пога́с,
Любо́в’ю сві́тять твої очі.
Дару́й мені серед зими́ коха́ння кві́ти,
Зігрі́й мене́ серед моро́зу, ніби лі́том.
Любо́ві полум’я завжди́ буде горіти,
Ося́й моє життя яскра́вим білим сві́тлом.
Почу́й мене́ серед снігі́в, де ви́є ві́тер,
Покли́ч у ти́хий світ, де ми́ як ді́ти.
До Те́бе ні́жно пригорну́сь і бу́ду грі́тись
Тво́я любов — мій те́плий дім в ціло́му сві́ті.
Біля камі́ну разом ми,
Накри́вшись бі́лим те́плим пле́дом.
Серед холо́дної зими́
Тепло́м зігріє чай із ме́дом.
В твої́х обі́ймах, як у сні
Приє́мно й за́тишно зігрі́тись.
Мороз малю́є на вікні́
Немов у ка́зці, бі́лі кві́ти.
Дару́й мені серед зими́ коха́ння кві́ти,
Зігрі́й мене́ серед моро́зу, ніби лі́том.
Любо́ві полум’я завжди́ буде горіти,
Ося́й моє життя яскра́вим білим сві́тлом.
Почу́й мене́ серед снігі́в, де ви́є ві́тер,
Покли́ч у ти́хий світ, де ми́ як ді́ти.
До Те́бе ні́жно пригорну́сь і бу́ду грі́тись
Тво́я любов — мій те́плий дім в ціло́му сві́ті.
З тобою разом ко́жну мить
Ціну́ю й бережу́ у се́рці.
Коха́ний, рі́дний ще поспи́!
Твої обі́йми, мов форте́ця.
В вогні́ потріскують дрова́,
Гуля́є в го́рах хуртови́на.
Та зачаро́вують слова́,
Слова́ коха́ння без зупи́ну.
Дару́й мені серед зими́ коха́ння кві́ти,
Зігрі́й мене́ серед моро́зу, ніби лі́том.
Любо́ві полум’я завжди́ буде горіти,
Ося́й моє життя яскра́вим білим сві́тлом.
Почу́й мене́ серед снігі́в, де ви́є ві́тер,
Покли́ч у ти́хий світ, де ми́ як ді́ти.
До Те́бе ні́жно пригорну́сь і бу́ду грі́тись
Тво́я любов — мій те́плий дім в ціло́му сві́ті.